1. Вступ
  2. Маршрут
  3. Снаряжение
  4. День 1
  5. День 2
  6. День 3
  7. День 4
  8. День 5
  9. День 6
  10. День 7
  11. День 8
  12. День 9
  13. День 10
  14. День 11
  15. День 12
  16. День 13
  17. День 14
  18. Спорядження
  19. Висновки

Маршрут

З компанії, яка їздила в цей похід, троє вже були на Тянь-Шані раніше. Я - 8 років тому, Сергій та Оленка - минулого року.
В ті рази ми проїхали гарні, але досить розповсюджені маршрути. (приблизно такі: Бішкек - пер. Теу-Ашу (або Кегети) - ... - р. Кекемерен - Арал - Чаек - Сонг-Кель - ... - пер Тосор - Іссик-Куль.)

Цього року, коли вибирали країну для великого походу, склали таки критерії (критерії складалися за принципом, "чого бажає душа"):

  • Великі відкриті простори
  • Відсутність цивілізації
  • Мінімум машин = мінімум асфальту
  • Це має бути саме велопохід

До "хотелок" додалися обмежуючи фактори: 2 тижня часу та адекватність бюджету.

Маючи таку сукупність критеріїв вибір випав знову на Тянь-Шань. Проте треба було вибрати новий, інший маршрут.
Саме це призвело до дуже ретельного вивчання мапи та звітів по походах. Так почав створюватись маршрут.

Ключовими "точками" походу стали:

  • Аксайська долина (долина дуже масштабна, обмежується височенним хребтом Ат-Баши на півночі та хребтами Сари-Белес, Кек-Кия на півдні).
  • озеро Кель-Су (фантастично красиве озеро. Знаходиться дуже далеко від основних вело-шляхів Киргизії, було дуже мало інформації про нього).
  • долина ріки Бурхан (яку дуже файно описала у своєму звіті "Тянь-Шанское кольцо 2012" Галя з Севастополя)
  • долина ріки Джуку та перевал Джуку (місця дуже гарно представлені у звітівелотуриста Дубинчука Євгенія з Йошкар-Оли)

Залишилось з'єднати ці місця і маршрут готовий.

  • За початок маршруту взяли добре відоме озеро Сонг-Кель (висота близько 3000м.)
    Такий вибір було зроблено для "швидкісного" потрапляння в красу гір і втечі від цивілізації (хотілося в першу ж ніч заповзти на озеро і позбутися суєти від перельоту, трансферу, проходження кордонів, кіпішу Бішкеку...). Всі учасники походу мали добру акліматизацію (протягом року були на висотах 3-5 км), тому потрапляння на 3000 км було безпечним.
  • Далі треба було дістатися Аксайської долини: для цього маршрут логічно пройшов на південь через ґрунтові автомобільні перевали Молдо-Ашу (3200), Беуруйлю (3200), Мелс-Ашу (3400) і Кулак-Ашу (3400), а також через долину ріки Таш-Рабат, старовинний кам'яний двір "Таш-Рабат" та суто пішохідний перевал Таш-Рабат (Панда, 4000м). Якщо перевал Молдо-Ашу є досить популярним у велотуристів, то інші перевали (Беуруйлю, Мелс-Ашу, Кулак-Ашу, Таш-Рабат) в'яло представлені на вело-арені. Принаймні гарних фотографій з цих перевалів нема. Як виявилось в поході - перевали неймовірно красиві та цікаві!!! (фото - в наступних розділах).
  • З перевалу Таш-Рабат спуск в Аксайську долину
  • Майже 100 км по Аксайській долині
  • Заїзд на фантастичне озеро Кель-Су
    Після цього було 2 варіанти маршруту:
  • їхати через долину Ат-Баши, Нарин, ріку Бурхан, перевал Арабель (3830) - або через плато Кагалячап, перевал Кюбергенти, вздовж річки Джагалмарт, Караколка, Наринка, автомобільний перевал Суек (4030)
    Другий варіант є суттєво складнішим, бо там майже відсутні дороги, в наявності є лише кінські стежки, а на додаток - три досить складні броди. Ми розглядали обидва варіанти і готувались до складнішого. Впевненості додав звіт росіянина, який минулого року наодинці пройшов цю ділянку шляху. Яким варіантом їхати - вирішили в поході. Завершення маршруту було б однаковим для обох варіантів. З перевалу Суек та з перевалу Арабель дороги спускаються на плато Арабель.
  • Далі - перевал Джуку, ріка Джуку і озеро Іссик-Куль.

Цей маршрут повністю задовільняв поставлені задачі, він проїжджався в сідлі ровера (за виключенням перевалу Таш-Рабат).

  • На маршруті майже була відсутня цивілізація. (1.5 села, у більш складному варіанті).
  • Маршрут був без асфальту, а значить і без машин.
  • Відкриті простори гарантував Тянь-Шань!

Цікавості маршруту додавали безліч бродів, з яких штук 10-20 могли бути досить-досить складними. Відсутність цивілізації означала автономку, а отже ми мали розробити ультралегку розкладку на весь похід (та бездоганно підготувати ровери і все спорядження). Високий висотний профіль гарантував непередбачувану, ймовірно дуже холодну погоду (і гарантував відсутність азіатської спеки).

comments powered by Disqus

Author: Enigman

Date: 2015-08-08

Country: Kyrgyzstan

Location:

Category: Велопоходы

participants